Статистика відвідувань

Яндекс.Метрика

 

     Історія с.Глинськ, як  і більшості  сіл,  має  своє  глибоке  минуле. З  часу  виникнення  села  пройшло  уже  майже  біля  550 років. Місцевість,  де розміщене  село  належало  графові  Глінскому . Один  з  його  синів  вирішив  тут  посилитися . На  лівому  березі  невеликої  річки було  зроблено  високий  насип ,на  якому  побудовано  фортецю. З трьох  сторін  (півночі , заходу і  півдня )фортеця  омивалась річкою ,що  являла  собою  природню  перешкоду. Зі сходу  фортеця  була  оточена  трьома  захисними  валами,перший з   яких  був  наповнений  водою  .По  другу  сторону  річки навпроти  замку було  побудоване  поселення  кріпаків, яких  по  документах  рахувалось 730. Рештки  цього  поселення викопуються  ще й  тепер. Пізніше  село почало  будуватись  на  лівому  березі, поряд  з  фортецею, а  старе  поселення  було  занедбане. Село  одержало  назву  Глинськ ,що походить  від  прізвища власника  замку. Достовірність  цих  даних  підтвержуються  архівними  документами. У Вінницькому обласному архіві знайдено записи “Труди  подольского епархіального  історико–статистичного  комітету», де  згадується  про залишки  замку  та  про  те,  що  він  належав князям  Глинским. Як  село  росло і  розвивалося  далі  конкретних  відомостей  не  збереглося аж  до  часу  звільнення  від  кріпацтва. По адміністративному  поділу на 1861  рік село  Глинськ  відносилось  до  подільської  губернії  Вінницького  повіту і  належало  поміщикам  Вільгельму і  Олені Собєщанським. В маєтку  по  десятому  народному  перепису  значиться 600 осіб   чоловічої   статі. Після  ревізії  ніхто  з  них  не  відпущений  на  волю. На 1861  рік  у  маєтку  села  Глинськ  нараховувалось 211 селянських  дворів. На час викупу  в маєткус.Глинськ  було всієї орної землі 919 десятин 1886 сажнів , земля була оцінена по 102 карбованці за десятину. У цьому ж документі вперше згадується про те що в селі Глинськ було народне училище ,а також церковна школа для дівчаток.

      Починаючи з 1900р. в селі постійно відбувались сутички з владою.Селяни вимагали підвищення поденної оплати. Про класову  боротьбу в селі у період революції 1905-1907р.розповідали і  сучасники того часу. Організаторами страйку на селі були Пузир Ф.М..,Тимчишин Давид.

       Перша світова війна принесла горе і злидні жителям села. Всіх чоловіків здатних носити зброю було мобілізовано на фронт. Також село зазнало пограбування від німецьких і польських інтервентів, петлюрівських банд.    

        Активну участь у встановлені радянської влади на селі прийняв Крижанівський Сергій Йосипович, який був головою сільського ревкому з 1918-1920р.

      Селяни об’єднувались в СОЗи, землі обробляли в основному кіньми і волами. Врожай збирали вручну, село до колективізації сільськогосподарської техніки не знало.

       Перший колгосп в селі було організовано в 1930 р. Це був колгосп імені Сталіна. Першим головою колгоспу був обраний Коваль Михайло Дем”янович.

         В 1931 році було організовано другий колгосп ім.Ворошилова. Організаторами цього колгоспу були Басс Олексій Карпович,  Янівський Андрій Денисович, Поліщук Григорій Сидорович. Першим головою цього колгоспу був  Шинкарук Василь Остапович. Цьому к-пу державою в навічне користування було передано землю в розмірі 1709,29га.

        Головою сільськоі ради в період колективізації обирався і працював Ковбасюк Петро Якович.

       Основою здобутку в житті селян стає колективне господарство.Першими п’ятисотницями були:

                         Поліщук  Югина

                         Івчук  Оліма

                         Браніцька Мотря

                         Мельник Югина

                         Бурлака Вікторія

Це були перші жінки села,які прославили себе працею на колгоспній ниві.

          Першими жінками-трактористками були-Крижанівська ЛідіяСергіївна, Наконечна Марта Макарівна. На вироблений трудодень отримували по 3-4 кг хліба.

          За роки радянської влади зросла культура села.В селі працювала семерічна школа ,сільський клуб ,шкільна бібліотека.

       З початком Великої Вітчизняої війни  всіх чоловіків, що підлягали мобілізації було призвано до лав Червоної Армії . Для організації підпільної роботи в селі було залишено комуністів та активістів колгоспу.В їх числі Басс Олекса Карпович,Мельник Олекса  Григорович,Лисий Конон.

     12 липня 1941 р.в село вступили німці.В селі постійно перебував німецький комендант Мунік з охоронною поліцією.Не дивлячись на такий суворий режим в селі була організована підпільна група,до якої входили Басс О.К.,

Демінський І.Й.,Лисий К.

     Важкі наслідки після себе залишили німецькі акупанти. Господарство було розорене, населення залишилось без продуктів, частину будинків в селі було спалено, в наслідок недоїдання  в селі виникла епідемія тифу. Але життя починалось відроджуватися. Була відновлена діяльність колгоспів ім. Ворошилова і Сталіна, головами яких обрано Слободяник П.Я. і Дорошкевича П.О.

      Після закінчення війни в село повернулись фронтовики що залишились живими .

      Поступово знову міцніли колгоспи. Чисельно збільшувалась партійна організація.

      В 1950 році два колгоспи об’єднались в колгосп ім. Сталіна. Головою був обраний Сидір Володимирович Коваль.

     З 1961 року колгосп переіменовано в колгосп “Родина”  з 1959 року колгоспом керував Браніцький Олексій Андрійович .

     1963 році село електрофіковано.

     Освітньою установою на селі є восьмирічна школа .

      На місці колишньго  панського будинку 1955 році побудовано приміщення лікарні на 25 ліжок.

1963 році в селі відкрито відділення зв’язку .

1958 році побудовано клуб з залом для глядачів на 420 місць.

      Село Глинськ на 1963 рік нараховує 765 дворів. Адміністративним органом радянської влади на селі - є Глинська сільська рада, в підпорядкування якої входить с.Глинськ, хутір Панасівка. Лише за 1962 рік в селі побудовано 46 хат.

     На даний час населений пункт с.Глинськ розташований в 17 км від районного центру.

      Територія с. Глинськ 3548.1 га. Площа населених пунктів 646,7га. До складу територіальної громади входить два населених пункти: с. Глинськ, с.Панасівка.в яких побудовано 626 будинків. На даний час на території с.Глинськ проживає 1213 чол., Панасівки - 56 чол.

     Місцева рада утворена в 1929р. Відстань до найближчої місцевої ради 4 км. (Комунарівська сільська рада.) Кількість виборців –1042 чол.Сільський голова-Янківський В.Р. секретар-Свиридюк Л.І.Діє чотири постійних комісій,14 виборчих округів.

      На території с.Глинськ розташована загальноосвітня школа 1-3ступені, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, відділення зв’язку, дитячий садок,будинок культури.